ОПИС ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ

В останні роки у нашій державі та в педагогічному середовищі значно підвищився інтерес до використання системного підходу в навчанні й вихованні школярів, а також впровадження елементів національно-патріотичного виховання. З’явилося багато педагогічних колективів, які пробують моделювати і створювати виховні системи. Вивчення їхнього досвіду свідчить про те, що системний підхід і метод моделювання можуть стати ефективними засобами оновлення і підвищення результативності виховної діяльності класного керівника в сучасних умовах. Побудова виховної системи класу в зв’язку з цим є об’єктивною необхідністю.

Виховна система класу – це спосіб організації життєдіяльності та виховання членів класного колективу і представляє собою цілісну й впорядковану сукупність взаємодіючих компонентів, що сприяють розвитку особистості і колективу.

Виховати таку людину нелегко. М.І. Любачевський говорив: «Чому повинні ми вчитися, щоб досягнути свого призначення? Головне ми маємо навчитися – нічого не знищувати і все удосконалювати».

Аналізуючи взаємовідносини учнів між собою, ставлення їх до школи, навчання, виникають наступні протиріччя:

  • невміння вислухати один одного, дослухати думку співрозмовника;
  • невміння працювати на загальне благо;
  • егоїзм, дефіцит спілкування;
  • негативні стосунки в сім`ї, що виливаються в агресію, нервовість дитини.

Виходячи із усього вищезазначеного, постають наступні цілі:

  1. Організувати життя колективу так, щоб було середовищем особистісного становлення кожної дитини.
  2. Створити умови, де можуть проявлятися нові якості особистості дитини.

Щоб дані цілі перетворилися в життя, необхідно вирішити такізавдання:

  1. Добитися, щоб категорії моральності стали нормою повсякденного життя школярів.
  2. Виховувати свідоме ставлення до навчання, прагнення самостійно здобувати знання.
  3. Створювати умови для самовираження кожного учня.
  4. Виховувати толерантність.

Провідний задум виховної системи полягає у створенні в класі комфортної атмосфери, що пробуджує інтерес учнів до реалізації потреб стати самим собою, виявленню і розвитку здібностей школярів, оволодіння навичками самопізнання і саморозвитку, формування ціннісно-змістовних компетенцій, виховання толерантності, визначення професійної орієнтації.

Для реалізації задумки використовуються технології:

  • педагогічна підтримка (з метою створення умов для особистісного зростання учнів);
  • проектна діяльність (з метою розширення кругозору, підвищення пізнавального інтересу, що дуже важливо для самовизначення в житті);
  • інформаційно-комунікативні (з метою розвитку інформаційної грамотності);
  • освоєння рівнів володіння учнями культурними нормами в сфері здоров`я й усвідомлення цінності його.

Класний керівник допомагає включитися класу в різні види спільної діяльності, вирішувати найбільш важливі і складні проблеми їх індивідуально-особистісного розвитку. Дана система розроблена з урахуванням вікових особливостей учнів, відповідає їх інтересам і захопленням та є компонентом виховної системи школи.

В основу виховної системи класу вкладені основні положення Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Виховна система класу побудована на гуманістичному принципі виховання.

Результатом буде особистість, здатна будувати своє життя, гідне Людини.

Кожен народ у процесі історичного розвитку виробив систему цінностей, які передаються з покоління в покоління у вигляді звичаїв, традицій, обрядів. Тому виховання дитини завжди має ґрунтуватися насамперед на культурно-історичних цінностях своєї нації. Пізнання навколишнього світу починається зі знайомства  з рідною вулицею, селом чи містом, своєю країною,  а вже потім – із сусідніми країнами. Тобто, ми йдемо від простого до складного: пізнання свого, рідного, національного до багатонаціонального, світового.

Власна унікальна духовно-ціннісна парадигма українського народу на шляху свого розвитку зазнавала постійних утисків, нищення, паплюження, етнічні традиції виховання довгий час були забуті, заборонені.

   Трансформаційні процеси, що відбуваються у світі та державі, поставили перед сучасною освітою завдання розбудови національної системи виховання, яка має реалізовуватися через виховний простір навчального закладу та класного колективу.

Враховуючи дані аспекти, нами було обрано модель виховної системи класу - «Ми Українці!».

Беручи до уваги досвід інших шкіл України та враховуючи власні можливості та умови, була розроблена структурно-логічна модель виховання класного колективу.   

Мета виховної системи класу

Ідеальною метою є виховання всебічно розвиненої гармонійної особистості на засадах національно-патріотичного виховання.

Результативною метою є формування Людини, яка володіє етичною, інтелектуальною культурою, особистості з високим творчим потенціалом та поважає національні та культурні цінності своєї держави.

Основні завдання для реалізації:

  • сприяти формуванню основ культури спілкування і побудова міжособистісних відносин;
  • створити необхідні умови для розкриття творчого потенціалу кожного учня;
  • сприяти формуванню моральної позиції школяра;
  • педагогічне забезпечення єдності фізичного, духовного  й інтелектуального розвитку учня;
  • утвердження пріоритету національного і, як синтез, світового досвіду на засадах національно-патріотичного виховання;
  • розвиток почуття відповідальності за збереження національних традицій, звичаїв, культурних надбань;
  • творення індивідуального Я в його духовній автономності і суверенності та в умінні поєднувати особисті інтереси з інтересами держави;
  • процесуальна мета – (досягнення учнем жаданого образу учня) – сприяти становленню і виявленню індивідуальності учня через взаємодію дітей, вчителів, оточуючого суспільства.

Для реалізації мети та завдань виховної системи використовуватимуться наступні принципи:

  • національної спрямованості;
  • самоактивності й саморегуляції;
  • полікультурності;
  • соціальної відповідності;
  • історичної і соціальної пам’яті;
  • міжпоколінної наступності;
  • єдності сімейного та шкільного виховання;
  • добровільності;
  • систематичності та послідовності;
  • наступності і безперервності.

Відповідно до Основних орієнтирів виховання та Концепції національно-патріотичного виховання, рішення класних та батьківських зборів виховна система класу побудована за наступними напрямами -  «дорогами»:

  • дорога до родини;
  • дорога до суспільства;
  • дорога до природи;
  • дорога до мистецтва;
  • дорога до праці;
  • дорога до самого себе.

Дорога до родини – це напрям, який веде учня до виховання моральної активності, прояві чуйності, чесності, правдивості, працелюбності, справедливості, гідності, милосердя, толерантності, совісті, терпимості до іншого, а також виховання в дусі родинних традицій: повага до старшого покоління, допомога молодшим. Виховними досягненнями будуть: критичне ставлення до поведінки людей; єдність слова і діла; активна моральна життєва позиція; усвідомлення ідеалів сім’ї, формування духовно-моральної культури особистості.

Дорога до суспільства виявляється у патріотизмі, національній самосвідомості, правосвідомості, політичній культурі та культурі міжетнічних відносин, толерантне ставлення до людей інших національностей.

Дорога до природи формується у процесі екологічного виховання і виявляється у таких ознаках: усвідомленні себе частиною природою, функцій природи в житті людини, самоцінності природи; почутті особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальності за них; здатності особистості гармонійно співіснувати з природою; поводитися компетентно, екологічно безпечно; критичній оцінці споживацько-утилітарного ставлення до природи, яке призводить до порушення природної рівноваги, появи екологічної кризи; вмінні протистояти проявам такого ставлення доступними способами; активній участі у практичних природоохоронних заходах: здійсненні природоохоронної діяльності з власної ініціативи; посильному екологічному просвітництві.

Дорога до мистецтва формується у процесі естетичного виховання і виявляється у відповідній ерудиції, широкому спектрі естетичних почуттів, діях і вчинках, пов'язаних з народним і світовим мистецтвом.

Дорога до праці є важливою складовою змісту виховання особистості. Вона передбачає усвідомлення учнями класу соціальної значущості праці, розвинену потребу в трудовій активності, ініціативність, схильність до підприємництва. Трудове виховання є системою виховних впливів, мета яких полягає у морально-психологічній підготовці учнів до майбутньої професійної діяльності.

Дорога до самого себе формується через:

 Ø   ставлення до свого фізичного "Я"  - це  вміння  особистості оцінювати свою зовнішність, тілобудову, поставу, розвиток рухових здібностей, фізичну витривалість, високу працездатність, функціональну спроможність, здатність відновлювати силу після фізичного навантаження, вольові риси, статеву належність, гігієнічні навички, корисні звички, стан свого здоров’я та турбуватися про безпеку власної життєдіяльності, здоровий спосіб життя, активний відпочинок;

 Ø   ставлення до свого психічного "Я" передбачає виховання у дітей та учнівської молоді культури пізнання власного внутрішнього світу - думок, переживань, емоцій, станів, намірів, прагнень, цілей, життєвих перспектив, ідеалів, цінностей, ставлень. Важливо навчити зростаючу особистість сприймати себе такою, якою вона є, знати свої позитивні й негативні якості, сприяти формуванню в неї реалістичної Я-концепції, готовності та здатності до самовдосконалення, конструктивної самокритичності;

 Ø   ставлення до свого соціального "Я" виявляється у таких ознаках: здатності орієнтуватися та пристосовуватися до нових умов життя, конструктивно на них реагувати та впливати; визначенні свого статусу в соціальній групі, налагодженні спільної праці з дорослими та однолітками; вмінні запобігати конфліктам, уникати або розв’язувати їх, справедливому і шляхетному ставленні до інших людей.

Для реалізації виховної системи використовуватимуться такі форми роботи:

  • лекції, бесіди («Я – громадянин-патріот незалежної держави України», «Пам’яті вдячні нащадки», «Моя рідна Україна», «Знати і поважати Герб своєї Вітчизни, її прапор і гімн», «Наша Вітчизна – Україна», «Державна символіка Батьківщини», «Твої права і обов’язки», «Патріотизм – нагальна потреба України», «Моя земля – земля моїх предків», «Україно, матінко моя», «Символи України», «І синє небо, і жовте колосся», «Народні символи» тощо);
  • семінари, «круглі столи», конференції («У пам’яті світ урятований», «Утверджувати ідеали культури миру – служити миру», «Люблю я свій народ – ціную його звичаї»);
  • уроки пам’яті («Їх славні імена в літописі Другої світової війни», «Зростаємо громадянами-патріотами землі, що Україною зветься», «Наша вулиця носить ім’я героя війни»);
  • години спілкування («Народний спротив окупації українських земель: історія та уроки», «Я – громадянин і патріот держави», «Я – українець!», «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину!»);

 Ø   заняття під час проведення «Дня цивільної оборони» з ознайомлення з основними зразками техніки й озброєння Збройних Сил України, набуття початкових навичок користування ними, підвищення фізичної загартованості в інтересах підготовки до захисту Вітчизни; відпрацювання практичних дій учнів, вихованців і працівників навчальних закладів щодо захисту свого життя та здоров’я в умовах виникнення надзвичайних ситуацій, проведення тренувальної організованої евакуації, вміння надавати першу медичну допомогу.

  • екскурсії до музеїв військових частин, установ, підприємств, вищих навчальних закладів, зустрічі з ветеранами війни, праці та військової служби, походи місцями бойової слави, пошукова робота, участь у роботі клубів і гуртків патріотичного спрямування; акції з метою упорядкування меморіальних комплексів, пам’ятників, братських могил, інших поховань захисників Вітчизни;
  • тренінги на різноманітну тематику;
  • поступове впровадження у життя класу елементів всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»).

 

Хоча я працюю другий рік  класним керівником, але вже досягнуто певних результатів:

1.     учні мого класу є постійними ведучими  та учасниками на загальношкільних заходах;

2.     активна участь класу в таких загальношкільних заходах (щороку):

      Ø   свято Першого дзвоника,  свято Врожаю та шкільний  ярмарок, святковий концерт  «Про вчителя моє найкраще слово»,  урок мужності «Україна пам’ятає!», показ новорічної казки «Коза-дереза на новий лад» для учнів 1-9 класів;

      Ø   акції: «Голуб миру», «Галерея кімнатних рослин», «Подаруй бібліотеці книгу», «Милосердя», «Запали свічку пам’яті», «Зовнішній вигляд учнів», «Діти Погребів – воїнам АТО», «Чисті класні кімнати».

Слід зазначити, що у рамках співпраці з вчителем музики Богословською Валентиною В’ячеславівною, учні 5 класу спільно з учнями 7 класу підготували флешмоб до Дня примирення та до Дня Перемоги «Славетні і непереможні». Також учні 5 класу на святі Останнього дзвоника презентували танець «Рушничок».

Учні класу є активними учасниками різноманітних Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів таких, як «Колосок», «Бобер», «Геліантус», «Кенгуру», «Соняшник».

Також учнями класу в рамках проекту «Заочна подорож Київщиною» підготовлено роботу «Переяслав-Хмельницький – історичний, архітектурний, живописний …», який відзначено на рівні району грамотою районного центру творчості дітей та юнацтва.

Протягом навчального року учні класу брали активну участь у різноманітних районних конкурсах, де показали достойні результати.

Результативність участі учнів 5 класу у районних конкурсах

Назва конкурсу

ПІБ учня

Місце

1

Інтелектуальний конкурс «З народного джерела»

Моторна Тетяна

Павленко Надія

Соломінський Кирил

Герасименко Володимир

4

2

Виставка-конкурс «Новорічна композиція»

Павленко Надія

Моторна Тетяна

3

2

3

Виставка-конкурс «Наш пошук і творчість тобі, Україно!»

Павленко Надія

3

 

Робота класного керівника  пов’язана з непередбачуваними труднощами, невдачами, навіть розчаруваннями, а іноді – з безсонними ночами, сльозами… Все це так. Але коли бачиш, як на твоїх очах  формується особистість, як збагачується її духовний світ, як вона починає усвідомлювати своє місце в житті, а у вирішенні проблем шукає підтримки в тебе і вдячна за це; коли бачиш, що твої вихованці за своїми негараздами  можуть помічати проблеми інших, бути небайдужими до людей,  всього, що оточує їх, і готовими  в будь-яку хвилину кинутись на допомогу тому, хто її потребує – забуваєш про прикрощі і безсонні ночі, а душу наповнює почуття глибокого задоволення: мій клас – це колектив.   Сподіваюся, що діяльність моїх учнів у шкільні роки підготує їх до дорослого життя і кожен  з них через роки  успішно  адаптується в соціумі та зуміє реалізувати себе як особистість.

Мені хочеться закінчити словами Гете: «Вчаться у тих, кого люблять». Щоб змінити інших, їх треба любити. Наш вплив на інших  відповідає нашому ставленню до них.