ОПИС ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ

ОПИС ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ

з розв’язання педагогічної проблеми, над якою працює класний керівник

Тема досвіду

 

Розвиток творчого потенціалу особистості школяра засобами національно-патріотичного виховання

Автор

Красніков Віталій Костянтинович

Сфера застосування

Учнівський колектив 6 класу Погребівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів – ДНЗ»

Актуальність

 

Виховання учнів має відбуватися з урахуванням  звичаїв, традицій та обрядів, які виробив український народ у процесі свого історичного розвитку. Тому виховання дитини завжди має ґрунтуватися насамперед на культурно-історичних цінностях своєї нації. Пізнання навколишнього світу починається зі знайомства  з рідною вулицею, селом чи містом, своєю країною,  а вже потім – із сусідніми країнами. Тобто, ми йдемо від пізнання свого, рідного, національного до багатонаціонального, світового.

Трансформаційні процеси, що відбуваються у світі та державі, поставили перед сучасною освітою завдання розбудови національної системи виховання, яка має реалізовуватися через виховний простір класного колективу та навчального закладу.

Наукові концепції та теорії

  1. Ян Амос Коменський зазначав, що у процесі становлення особистості вирішальним фактором є самостійна діяльність, яка може забезпечити розвиток здібностей, розуму, мови, трудових умінь. Цей погляд на людину і її можливості самовдосконалення як виявлення педагогічного оптимізму є актуальним і сьогодні.
  2. Ушинський К.Д. – важливе місце в його теорії належить принципам навчання: наочності, свідомості, систематичності, активності й самодіяльності.
  3. Макаренко А.С. – основна виховна функція належить колективу. Саме колектив веде вихованця по життю, учить його працювати, вчитися, жити, направляє на необхідний шлях.
  4. Сухомлинський В.О. – в основу всіх педагогічних завдань було покладено принцип гуманізму. На практиці застосував систему оригінальних методів, прийомів та форм навчання та виховання школярів, в основі якої є розвиток їх творчих, інтелектуальних та фізичних здібностей. Найголовнішою умовою результативності різних форм впливу на особистість Сухомлинський вважав пробудження у дитини «почуття подвигу і радості відкриття»

Основна ідея

Виховати нову українську еліту, яка б цінувала традиції, звичаї свого народу, була високо досвідченою і цінувала не тільки себе, але й людей, що їх оточують. Виховати людей добрих помислів, почуттів і дій, які існують в гармонії із світом, із власним серцем.

Технологія реалізації ідеї

 

Прагну працювати творчо, самокритично оцінити свою діяльність, її результати, намагаюся швидко адаптуватися в умовах соціальних змін. Вірю, що успіх приходить лише до того, хто його прагне, хто вміє максимально використати все найкраще із власних внутрішніх ресурсів.

Форми, методи, прийоми, засоби

Ефективними формами роботи з учнями є колективні творчі справи, тренінги, години спілкування, різноманітні акції, флешмоби, екскурсії.

Результат застосування

Застосовані форми і методи роботи дають змогу виховати громадянина, який має активну життєву позицію щодо реалізації ідеалів та цінностей України, формують в учнів почуття національної гідності, гордості за Україну та свій народ і сприяють творчому розвитку особистості.

Критерії ефективності

Відповідність виховних справ національно-патріотичного напрямку, що проводяться у класі, потребам учнів, батьків. Адаптованість методів та прийомів виховання, які використовує класний керівник, до потреб учнів.

Наукові джерела

  1. Бех І.Д. Виховання особистості: Підручник – К.: Либідь, 2008. – 848 с.
  2. Педагогічна майстерність: Підручник/І.А. Зязюн, Л.В. Крамущенко, І.Ф. Кривонос та ін.; за ред.. І.А. Зязюна. – 3-тє вид., допов. і переробл. – К.: СПД Богданова А.М., 2008. –                 376 с.
  3. Педагогічна майстерність: Хрестоматія: Навч.посіб./ Упоряд. І.А. Зязюн, Н.Г. Базилевич, Т.П. Дмитренко та ін.; за ред. І.А. Зязюна. –                К.: СПД Богданова А.М., 2008. – 462 с.

Висновки

Досвід роботи показує, що можливості виховної роботи дуже широкі. Вона дає змогу класному керівнику встановити зі школярами більш тісний контакт, ближче вивчити своїх учнів, краще дізнатися їх запити, нахили. Досвід засвідчує: учитель лише підводить до дверей, а учень повинен їх сам відчинити. Ця аксіома самостійності в подальшому сприяє посиленню відповідальності особистості: не самодостатності учня, а його самостійності. Бо, як стверджував Платон, «ніхто не стає людиною випадково».